PDA-версія сайту ФЗШУ

Юрій Анохін бореться за головний приз

Юрій Анохін з Луганська вперто рухається до фіналу ювілейного турніру Асоціації шахістів за листуванням Франції AJEC/ Jub 80/gr06 Jub 80/gr06 .
Як переможець цього турніру першої стадії він проходить далі до півфіналу.
Є за що боротись, бо у фіналі чекають призи: перший 700 євро, другий – 500, третій – 300. Успіх Андрія Лося у LEPEAD 40 Final має надихнути наших шахістів на нові здобутки!

Наші співчуття

8 лютого після тривалого захворювання на 62 році пішов із життя відомий шаховий організатор, перший президент ФЗШУ, міжнародний майстер з шахів за листуванням(SIM ICCF) - Савчур Федір Федорович .
Висловлюємо наші щирі співчуття рідним та близьким.

Сенсаційний успіх Андрія Лося

Чудова звістка надійшла з далекого Перу – Андрій Лось з міста Буча (Київська область) завоював перший приз у турнірі LIPEAD-40 Final  з результатом 10 очок з 16 можливих (+5=10-1). У гострій конкуренції Андрій на пів-очка випередив міжнародних майстрів Kubicki (Польща), Lovakovic (Хорватія), Kracht (Німеччина). Вирішальною сталася партія Andrii Los -Tadeusz Kubicki у якій Андрій просто розтрощив свого головного конкурента.

Нагадаємо, що організатор цього турніру Gino Figlio задекларував виплату переможцю 1000 євро! Тепер Андрій з нетерпінням чекає заслуженої винагороди!

У 2012 році на старті цього масового змагання було зроблено 406 записів у 58 груп стадії preliminary. До півфіналу допускались переможці групових змагань preliminary і шахісти з рейтингом 2200+. Всього у півфінальній стадії взяли участь 289 шахістів у 17 групах.
У фінал проходили тільки переможці півфінальних груп. Цікаво, що у півфіналі виступив сам організатор – SIM Gino Figlio. Мабуть, надіявся, що вийде у фінал і зуміє вийти у призери і зекономить на призових. Але у своїй півфінальній групі він був лише третій і у фінал не потрапив. А от двоє наших – Андрій Лось з Бучі і Анатолій Яровий зі Львова – таки пробились до фіналу через сито більш ніж півтисячі конкурентів.
У Анатолія гра явно не пішла, а от Андрій – молодець! Крім завоювання першого призу він ще й виконав першу кваліфікаційну норму міжнародного майстра!
Андрій Лось вже зробив запис у новий відкритий турнір Ліги заочних шахів Перу Liga Peruana de Ajedrez Distancia (LIPEAD), що має назву Copa Peru IV – 4-й Кубок Перу, і готується підкорити нові висоти. Реєстрація у ці змагання закінчується 20 лютого, з подробицями можна ознайомитись з оголошення на нашому сайті від 30 грудня 2017 року.
Вітаємо нашого шахіста з успішним виступом!

Рудольфу Колеснікову - 80

                                           Шановний Рудольф Миколайович!

           Від імені Федерації заочних шахів України прийміть щирі вітання із знаменним ювілеєм!  

     Ми цінуємо Вас, як  неординарну особистість, невтомного організатора, який віддав служінню заочним

     шахам більше  60 років свого   життя і досі продовжуєте     займатись цією благородною справою!

     Впевнені, що Ваш організаторський потенціал, життєвий та професійний досвід, невичерпана енергія й

      надалі  служитимуть популяризації українських заочних   шахів.

     Бажаємо Вам, шановний Рудольф Миколайович, здоров’я й добробуту, здійснення нових творчих

     задумів, довгого   служіння мудрій грі!

     З повагою, президент ФЗШУ Кошмак Ю.Б.

  До 80-річного ювілею інтерв’ю Колесникова Р.М.

      - Що для Вас шахи?

Не буду повторювати слова чемпіонів про життя і шахи, тим більше, що я пропрацював 40 років в мостовипробній станції Львівської залізниці.
Шахи для мене, як і для багатьох, були спочатку розвагою, потім хоббі, а на більш високих рівнях вже роботою, цікавою і… виснажливою. І за шахівницею, і за суддівським столиком. Безумовно, якщо не халтурити і не ухилятися від відповідальності. Та я завжди працював з перенавантаженням, навіть, «ганявся за 2-3 зайцями». Але про це окрема розмова.

- Ви двічі міжнародний арбітр. Коли і як це у Вас вийшло?

Вийшло це після багаторічної роботи, причому з затримками, так як я нічого не формував. В вересні 1999 року майже одночасно відбулися 2 Конгреси: в Швейцарії – ІКЧФ та в Катарі – ФІДЕ. І мене зразу повідомили про матеріали від Києва. Це затягнулось чомусь аж на два роки, за котрі встигли оформитись 2 інших українця, а я відсудив ще дві Всесвітні дитячі Олімпіади в Артеку, чемпіонат світу серед опорників (шахістів з порушенням опорно-рухового апарату) в Чехії, супермеморіал Леоніда Штейна 17 категорії та інші міжнародні турніри у Львові і Алушті.
Допомогли мені оформитися два Леоніда – Боданкін і Тимошенко. Поштовхом послужила і моя велика резонансна стаття «Лихо в тім, що Київ не є шаховим центром України», опублікована в київській «Спортивній газеті» в лютому 2001 року перед з’їздом Федерації шахів України. А взагалі, треба відмітити, що у львів’ян «всю дорогу» непрості відносини з київськими чиновниками.

- Один Ваш амбіційний колега якось некоректно виразився, що Ви заробили арбітра за головсекретарство.

Так, я на багатьох великих змаганнях був головосекретарем, так як виголошувати промови на відкриттях і закриттях турнірів мені було тяжко через заікання. І тому часто працював тандемом, дуетом з Олексієм Барташниковим, Віктором Картом, Олександром Бондарем, Володимиром Грабінським, Ігорем Лещимаком, Олександром Федівим та іншими талановитими суддями-організаторами взаємно доповнюючи один одного. Що стосується вищезгаданого колеги, то цікаво, що саме він більше підходить для головсекретарства за високопрофесійністю та… невитриманістю, що відомо давно. І він пройшов непогану школу головсекретарем, на відміну від багатьох сучасних суддів-сумісників- комп’ютерщиків.

- Ви, як і раніше зневажаєте комп’ютери?

Так, хоча він стоїть у мене вдома у онуки Юлії. Свого часу моя відмова від пропозиції директора ЛШК Олександра Бодічара освоїти комп’ютер була у перспективі помилкою. Дуже вже був я перезавантаженим, виснаженим: турнір за турніром, вся «текучка» на мені, всі питання учасників –до мене, приходив на тур раніше за всіх і залишав залу пізніше за всіх, а забезпечити на «швейцарках» більш рівномірне завантаження членів суддівської колегії було тяжкувато. До того ж повертався додому, а мене, крім сімейних клопотів, чекала щоденна купа листів, неохватне заочне листування. Розумію, що без , комп’ютера тепер не можна, але все-таки не люблю крайнощів, коли у деяких суддів та гравців він замінює мізки і копітку роботу. Шахи стали іншими, зі своїми плюсами і мінусами.

- Із-за комп’ютерізації іншими особливо стали заочні шахи, котрим Ви віддали багато сил і часу.

Так. Жаль, що заочні шахи з їх давньою славною історією перероджуються. За листуванням грали і видатні шахісти і десятки тисяч любителів, а зараз грають по пошті «динозаври», по інтернету – нерідко амбіційні конфліктанти з комп’ютерними програмами. Все-таки, маю надію, що технічний прогрес не вб’є людину, а буде помічником в творчій роботі.

- Ви отримали звання заслуженого тренера України за чемпіона світу серед опорників Вадима Бондарця та чемпіонку Європи Галину Лоїк?

Фактично не тільки за цих талановитих львів’ян, а за багаторічну роботу і з іншими інвалідами, за те, що «прорубав вікно в Європу». І коли зі мною трапилась біда, паралізувало руки і ноги, саме інваліди кинулись на поміч. В першу чергу Володимир Дурнєв – прекрасна людина і досвідчений незрячий масажист з обширними медичними знаннями і блискучими організаційними здібностями. Він же потім привів свого достойного колегу, невгамовного раціоналізатора Петра Думича і молодого сильного реабілітолога Артура Канюку.

- А хто ще Вам реально допоміг?

Крім родини, а також залізничників, які мене пам’ятали (я вийшов на пенсію після 40 років роботи в мостостанції в далекому 2001 році), головною ударною силою була і залишається львівська шахова гвардія. Не можу не перелічити тих, хто відвідує мене в скрутний час. Це Адріан Михальчишин, Юрій Вовк, Володимир Грабинський, Володимир Бутурин, Володимир Мелешко, Михайло Козаков, Іван Яремко, Володимир Севастьянов, Роман Тютюнник, Антон Ромашов, Євген Лисенко, Олег Терлецький, Іван Яцишин, Анна Курка, Віталій Крилов та інші. Морально і матеріально підтримали і харківчани Павло Ельянов і Олена Гордополова, кияни Юрій Кошмак і Андрій Баранюк, полтавчанин Володимир Бондар, донеччанин Артем Бриж.
Усім їм я безкінченно вдячний. Маю надію, що зовсім скоро остаточно піднімусь на ноги.

Україна-Австралія 51,5:38,5

Дворічна боротьба у товариському матчі Ukraine – Australia 2016 завершилась переконливою перемогою наших шахістів 51,5:38,5.
Вітання з перемогою і подяка капітану команди Єнкало Миколі зі Львова!
Якщо хтось з шахістів не отримав грамоту за подвійну перемогу, прохання повідомити e-mail: koshmak.u@gmail.com свою поштову адресу для пересилки.

Четвертий товариський матч Україна - США

Капітани команд Dennis Doren і Андрій Єременко   (Харків) узгодили розстановку гравців по 30 дошкам і турнірний директор Sikaluoma Auno (Фінляндія) включив годинники у товариському матчі Ukraine – USA Frendly Match 2018. Очолюють списки гросмейстери – Олександр Бубир (2529) і Jason Bokar (2539). У нашій команді на 30-й дошці наймолодша учасниця - 12-річна Серафима Явдосюк з Хмельницького – вихованка Ігоря Пастухова – тренера і активного заочника.
Це вже четвертий заочний поєдинок між командами України і США.
Історія стосунків почалася у 1989 році, коли Павло Дармограй організував матч на 55 дошках. У «Шаховому енциклопедичному словнику» том І (Луцьк 2013 рік, Батура В.Г.) на сторінці 277 зазначено, що він закінчився унічию 55:55.
Наступні два матчі проходили на сервері ICCF.
2010-2012 роки - 63 дошки, Ukraine - USA Rossolimo-100 Memorial переконлива перемога нашої команди 79:47.
У 2015-2017 роках вперта боротьба на 32 дошках USA - Ukraine Friendly Match закінчилася також перемогою збірної України 32,5:31,5.
Чи зможе команда США і цього разу продемонструвати достойний спротив? Denis Doren запевнив, що саме так і буде.
Стимули для наших гравців традиційні. Грамоти ФЗШУ отримають шахісти, які виграють по дві партії, а також гравець, який здобуде перемогу першим у нашій команді. А шахіст, який принесе очко або половину, при умові, що це забезпечить нашу загальнокомандну перемогу, буде нагороджений, крім грамоти ФЗШУ, ще й подарунком – пам’ятною монетою національного банку України з нейзильберу.

На фото. Досягнута принципова згода про четвертий матч Україна-США. Конгрес ICCF, Албена 2017 рік. Зліва направо Jason Bokar, Denis Doren, Юрій Кошмак, Вадим Косолапов.

Розподіл по вакансіям у міжнародних турнірах

ФЗШУ розглянула біля 30 заявок, що надійшли від шахістів на безоплатну участь у міжнародних турнірах на запрошення національних федерацій інших країн. Розподіл здійснено по критеріям, що вказані в оголошеннях.

1. 3rd International Individual Tournament - 2200-2375 – Юрій Рець (Жовті Води)
2. Валійська федерація WCC F6 2276-2325 Сергій Дегтярьов (Херсон)
3. Латвійська федерація 2400+ Касьян Олександр ( Шепетівка)
4. GAM 04-А 2515 + - Бубир Олександр (Кривий Ріг)
5. GAM 04-С 2490+ - Гончаренко Георгій (Київ)
6. GM 07-С 2415+ - Стронський Віктор (Вінниця)
7. GСM 05-С 2365+ - Ханас Валерій (Львів)
8. GСM 05-D 2365+ - Галицький Володимир (Київ)
9. ССМ-ССЕ 02А 2315+ - Онопрійчук Володимир (Житомир)
10.ССМ-ССЕ 02В 2315+ - Щербов Григорій (Полтава)
11.ССМ-ССЕ 02D 2240+ - Пузанов Василь (Запоріжжя)
12.BDF Diamant 09 2310+ (жінка) - Ткаченко Юлія (Черкаси)
13.BDF Smaragt 09 <1900 - Григорян Давид (Нікополь)
14. BDF Smaragt 09 <1900 - Шеїн Олександр (Кривий Ріг).

Пропозиції від ФЗШУ направлені організаторам змагань і далі вони прийматимуть остаточне рішення про включення зазначених гравців у турніри.
Шахісти, які подали заявки і не попали у вказаний список ще мають шанс отримати запрошення при доукомплектації турнірних груп. Тому рекомендується перевірити і, у разі потреби, оновити електронні адреси, бо листи на RU можуть не доходити. Також потрібно сплатити членські внески і не мати заборгованості. Зазвичай, при доукомплектації груп організатори дають на роздуми для прийняття рішення 1-2 дні. Шахіст у якого порядок з комунікацією і внесками має більше шансів отримати запрошення на безоплатну участь у цікавих міжнародних змаганнях. Відповідати на запрошення бажано швидко, бо включення у турнір при доукомплектації може відбуватись за принципом «хто перший відповів – того і включили».

Знову четверті

Визначилися всі місця у 10-й жіночій Олімпіаді Ledies Olympiad 10 final. Одна партія, що ще грається, вже ні на що не впливає.
Перше місце зі значним відривом зайняла команда Німеччини 33 очка з 44 можливих (+22), яка виграла 10 командних поєдинків і один звела унічию.
На другому місці команда Литви 30 очок (+16), на третьому місці - Росії 28 очок(+12).
Наша команда захопила лідерство на старті і дві третини дистанції йшла першою, досягнувши +10. Здавалося , що цього разу будемо на п’єдесталі. Однак, поступово скотилася до +8 і опинилась на четвертому місці.
Це був другий виступ жіночої збірної на Олімпіадах, і знову, як і минулого разу, наша команда четверта. Якщо минулий виступ можна розцінювати як успіх – 4-ті з 13 команд, то, враховуючи потенціал нашої збірної, нинішній виступ розчарував.
На першій дошці LIM Оксана Шеретюк схопила два нулі, причому – один білими, і опинилась аж на 9-му місці.
Особливі надії покладалися на другій дошці на віце-чемпіонку світу LGM Тетяну Мойсеєнко. В цілому +3-1=7 ніби й не погано. Але програш білими (!) німкені Барбарі Болз можна було уникнути. На третій дошці Тетяна Вороніна стала п’ятою +4-0=6.
Дуже швидка гра, нічиї в ігрових позиціях вказують на дещо поверхневий підхід. ЇЇ конкурентки по гонці за першість набрали значно більше очок. Єдина втіха від виступу Тетяни Вороніної – виконання кваліфікаційного нормативу LIM.
Особливі надії покладались на Маріану Гриньову (четверта дошка), майстра спорту FIDE. Однак, у її активі лише 7 очок (+4-1=5), відставання від переможниці на 4-й дошці німкені Нейбергер аж 2,5 очка.
Старшому тренеру жіночої збірної Андрію Шеретюку є над чим подумати і вже готувати нашу команду до наступної 11-ї жіночої Олімпіади.

Україна-Білорусь – початок другого двобою

Розпочався товариський поєдинок Україна-Білорусь Ukraine-Belarus 2018 на 33 дошках.
У далеких 2003-2006 роках між командами проходив товариський матч на 10 дошках по пошті і тоді виграли білоруси - 11:9.
Судячи із нинішнього складу наших суперників, вони серйозно підійшли до цього товариського поєдинку. Судіть самі, у складі команди Білорусії – четверо олімпійців, які виступають у фіналі 20-ї Всесвітньої Олімпіади. І поки у цьому найпрестижнішому турнірі білоруси лідирують із загальнокомандним +4. Окрім того, нещодавно закінчився товариський матч на 40 дошках США-Білорусь з рахунком 45:35 на користь наших сусідів. Для порівняння - два роки тому ми з неймовірним зусиллям виграли у команди США з різницею всього одне очко.
Нашу команду очолює на першій дошці SIM Георгій Гончаренко. Турнірний організатор – Володимир Галицький (Київ).  Турнірний директор (TD) Murden Clive (Шотландія) призначений ICCF через автоматичну систему розподілу суддів.
Мабуть, вперше у нашій товариській команді один шахіст гратиме відразу на двох дошках – така участь випала капітану нашої команди Василю Пузанову на 20-ій і 21-ій дошках. Це «алаверди» на пропозицію суперників віддати 27-у і 28-у дошки одному гравцю - Володимиру Боленкову.
Як завжди, ФЗШУ заохочує членів нашої команди. Грамоти отримають шахісти, які виграють по дві партії, а також гравець, який здобуде перемогу першим у нашій команді. А шахіст, який принесе очко або половину, при умові, що це забезпечить нашу загальнокомандну перемогу, буде нагороджений, крім грамоти ФЗШУ, ще й подарунком – пам’ятною монетою національного банку України з нейзильберу.
До бою з вірою в успіх!

Олександр Воронін продовжує долати майстерські рубежі

Киянин Олександр Воронін подолав кваліфікаційний норматив міжнародного майстра, набравши 6,5 очок з 11 можливих (+2=9-0) на третій дошці у 5 Кубку Дуная V. Danube Cup-Paul Dormogray Memorial boаrd3 . В Олександра це вже другий виконаний майстерський кваліфікаційний норматив. Першу норму ІМ він виконав у 2013 році у турнірі Memorial Henri PINSON - Groupe IM (2) .

Але для отримання титулу ІМ Олександру доведеться втретє долати кваліфікаційний рубіж, бо згідно турнірних правил ICCF для одержання титулу міжнародного майстра потрібно зіграти не менше 24-х партій, що йдуть у залік кваліфікації. А у цих двох турнірах Олександр зіграв тільки 21 партію.
Бажаємо Олександру Вороніну на спинятись на досягнутому і продовжувати долати тернистий шлях до спортивного успіху!